Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Рязань

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Долой ЕГЭ, кумарить по полной программе! Слышь, народ, расскажу вам историю про то, как я кодеин заколол и решил пойти на ЕГЭ. Все началось со шпаргалки в заднице, на этот раз буквально. Был я нубом в наркотических делах, но решил рискнуть и взяться за закладки. Ведь для таких, как я, весь этот наркотический мир – настоящая машинка. Сунул я себе шпаргалку в то самое место и пошел на всеобщую проверку знаний, готовый к адреналиновому путешествию. Сидел я там, уставившись в белый листок с заданиями, и внутри меня начала закачиваться гашишная эйфория. Я уже чувствовал вкус победы, как будто прописали мне маляву на рецептурном бланке. Но, блин, какой же был глючный день! Моя шпаргалка решила навести коварство в самый неподходящий момент. Эйсид дал мне знать о своем присутствии, и я понял, что скорее всего сдам весь экзамен как последний дебил. Решил пережить этот кумар и бороться до конца. Прошлое всплыло передо мной, и я вспомнил момент, когда впервые попробовал кодеин. О, какая это была кайфовая машина! Выпотрошил я свою задницу, достал шпаргалку и внимательно начал перебирать страницы. Ну что, господа, спрашивайте, что хотите, я готов ответить на любые вопросы. Честно говоря, все вокруг казалось мне размытым, словно я сидел в каком-то параллельном измерении. Но блин, это было реально весело! Сложные задачки стали почти детской игрой для меня. Никакой тревоги, только наркотическое блаженство. Ох, как же я был уверен, что все будет чики-пуки, пока не встретил своего старого знакомого. Он просто проходил мимо и спросил, что я делаю. Но откуда я знал, что он работает экзаменатором? Представляете, как я испугался, но было уже поздно. Он узнал меня и сделал вид, что все хорошо. Но я прекрасно понимал, что он знает все мои грязные секреты. Окультурившись, я продолжал выполнять задания. Но вдруг внутри меня началось настоящее кумарить. Голова закружилась, мурашки побежали по коже, а руки начали дрожать. Мне хотелось бросить эту нелепую игру и убежать подальше, но я решил не сдаваться. Когда-то я слышал, что наркотик действует на каждого по-разному, но я не ожидал, что у меня так все заглючит. Мой мозг перегружался от информации и от того, что я пытался внедрить в него. Один момент я мечтал о диване и сигарете, а в другой секунде пытался сосредоточиться и решить следующую задачу. Честно говоря, на этот момент я уже не помнил, что именно мне нужно было сделать. Нервы дошли до предела, а ЕГЭ превратился в настоящую пытку. Забыл я и про шпаргалку, и про кодеин, и о моих грехах, которыми я хотел обмануть систему. Остался только страх перед провалом. Но, черт возьми, я все же довел это дело до конца. Прошел я свою порцию испытаний и сдал этот проклятый экзамен. Вроде бы все прошло гладко, но я уже не был уверен в своем успехе. Ощущение, что я махнулся на все и решил попрощаться со своим будущим. Уже на следующий день после экзамена меня сильно беспокоили мысли. Теперь я понимал, что высшее образование и наркотики – вещи несовместимые. Но все равно, остался сладкий привкус адреналина и приключений. ЕГЭ – это только малая часть жизни, а наркотики – это черная дыра, в которую легко угодить. Настоящая жизнь куда ярче и интереснее.